- химеристий
- [хиеме/риестией]
м. (на) -стому/ -с'т'ім, мн. -с'т'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
химеристий — а, е. Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки тощо; примхливий. || Своєрідний, дивний, незвичний … Український тлумачний словник
химеристий — прикметник … Орфографічний словник української мови
химеристість — тості, ж. Властивість за знач. химеристий … Український тлумачний словник
химеристо — Присл. до химеристий … Український тлумачний словник
дивний — I (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), дивовижний, дивоглядний, чудернацький, диковинний, дивочний; химерний, химеристий, курйозний, фантастичний, потойбічний (який виходить за межі звичайного, нормального); екзотичний… … Словник синонімів української мови